###35 років од часу взяття європейської Суперчаші ###
На жаль або на щастя, однією з визначальних рис людської пам'яті є здатність забувати (чи призабувати) події з минулого - навіть ті з них, які в тодішньому часі сяяли, здавалося, незабутньо яскраво. Підтверджує цю тезу рецепція нашим суспільством виграшу київськими динамівцями Суперкубка Європи 1975-го: тоді, 35 років тому, це досягнення видавалося грандіозним, а нині дедалі частіше лунають розмови, що приз, мовляв, був напівофіційним, німецькій «Баварії» взагалі не був потрібний, ну й далі за текстом... Як на мене, таке сприйняття не може не засмучувати. Відтак «УФ» презентує спеціальний матеріал, утворений зі звітів тогочасних вітчизняних газет про, хто б там що казав, славетні матчі, коли столична команда з міста над Дніпром, на чолі з Валерієм Лобановським і з Олегом Блохіним у авангарді, здобула неофіційний титул найсильнішої в Старому Світі. На замітку: досі подібний тріумф нікому в Україні так і не скорився.
Протокол №1
БАВАРІЯ - ДИНАМО – 0:1 (0:0)
9 вересня 1975 р. (вівторок) о 20.00, перший матч Суперкубка УЄФА, м. Мюнхен (ФРН), «Олімпіаштадіон», +15, 32000 глядачів, суддя Гонелла (Італія).
МЮНХЕН: Майєр, Хорсман, Дюрнбергер (Рот, 46), Шварценбек, Беккенбауер, Вайсс, Вундер, Цобель, Мюллер, Румменігге, Капельман.
Тренер: Крамер Д.
КИЇВ: Рудаков, Коньков, Зуєв, Фоменко, Решко, Трошкін, Дамін, Слободян, Колотов, Буряк, Блохін.
Тренер: Лобановський В.
Гол: Блохін (67).
Попередження: Коньков (70) — Беккенбауер (68).
Статистика матчу: удари — 23 (10+13): 15 (6+9), удари у отвір воріт — 5 (3+2): 6 (3+3), кутові —З (1+2): 6 (4+2), «поза грою» — 0:0, фоли — 9 (3+6): 17 (5+12).
Звіти
Вечірній Київ: Коли вчора опівночі на екранах телевізорів з'явилося знайоме обличчя заслуженого майстра спорту В.Маслаченка, все стало зрозумілим і без слів — динамівці Києва перемогли мюнхенську «Баварію». Спортивний коментатор тільки підтвердив наші здогадки і уточнив рахунок першого матчу в боротьбі за Суперкубок — 1:0. Цей гол, який вирішив долю зустрічі, забив на 22-й хвилині другого тайму найкращий бомбардир вітчизняного футболу Олег Блохін. Що ж, у літописі київського «Динамо» з'явився ще один рядок, написаний чітким почерком. Адже перемогти «Баварію» на її полі зарубіжній команді, здається, не вдавалось уже років п'ять. А у таких змаганнях випадкових переможців не буває. Пощастити може раз-другий, не більше. Потім неодмінно знайдеться суперник, який не визнає щасливчиків і якого перебороти можна лише за умови, що твоя майстерність вища, підготовка краща, клас сильніший.
«Баварії», нагадаємо, протистояли на шляху до Кубка чемпіонів такі маститі клуби, як «Магдебург» з НДР — торішній володар Кубка кубків, чемпіон Франції і лідер нинішньої першості країни «Сент-Етьєнн», у фіналі, нарешті, «Лідс», очолюваний одним із найкращих форвардів британського футболу Лорімером. Ми свідомо, перелічуючи суперників «Баварії», не згадали наш «Арарат». А він теж, як ми добре знаємо, вміє грати у хороший футбол. І «Баварія» подолала всіх, і її капітан Франц Беккенбауер високо підняв на паризькому стадіоні Кубок чемпіонів: дивіться, мовляв, другий рік підряд срібна ваза гостюватиме в Мюнхені. Проводжаючи динамівців до Баварії, ми, безперечно, хвилювалися. Для цього були причини. Ми знали, що через травму не гратиме Матвієнко, що через дискваліфікацію повинен пропустити другий матч у європейських клубних турнірах Веремеєв, що нездужає Онищенко, що, нарешті, в матчі з «Дніпром», за три доби до виходу на мюнхенський Олімпійський стадіон, розтягнув м'язи Мунтян. Іншими словами, у відповідальній зустрічі не братимуть участі чотири гравці основного складу. Втрата значна. Але ми дізнались про те, що і капітан «Баварії» Беккенбауер у товариському матчі збірної ФРН з національної командою Австрії зазнав травми. Та ця травма виявилася на перевірку чимось на зразок психологічної атаки, які так люблять проводити напередодні найсерйозніших поєдинків зарубіжні клуби, щоб приспати пильність суперників. Ось і вчора Беккенбауер спокійно з'явився на полі і, як завжди, був організатором усіх дій свого колективу, цементував гру захисної лінії, виконував функції диспетчера і не раз сам бив по воротах Рудакова.
Під свіжим впливом учорашньої перемоги динамівців важко розібратися в усій її значущості не тільки для команди, а загалом для усього нашого футболу. Тут потрібний всебічний аналіз, який по гарячих слідах подій зробити нелегко, бо просто не вистачає часу для детального обміркування. Ясно лише одне: головна заслуга в перемозі належить динамівським тренерам Валерію Лобановському і Олегу Базилевичу. Згадаймо спочатку, якою була київська команда два-три роки тому. В її складі виступали майже всі гравці, що і зараз, та й місця нижче другого вона в чемпіонатах країни не займала. Але теперішня якість гри клубу відрізняється від тієї, що була на початку сімдесятих років, як день від ночі. Річ у тім, що при попередніх керівниках тренування були схожими одне на одне, як дві краплини води. В.Лобановський і О.Базилевич запропонували футболістам найсучаснішу методику підготовки, що спирається на всі останні досягнення спортивної науки і спортивної медицини. Інколи гравцям здавалося, що вони не витримають підвищених навантажень, але час минав, і футболісти на власному досвіді пересвідчились, як в їхній грі з'являються нові риси, як вони призабули про те, що це за «штука» така втома. Поступово, крок за кроком, тренери зуміли створити колектив однодумців, добилися повної ігрової і психологічної сумісності футболістів. І тоді динамівці замахнулися на найвищі європейські призи. Кубок володарів кубків вони привезли до Києва в травні, а сьогодні є близькими і до здобуття Суперкубка, про що в недалекому минулому наш футбол міг тільки мріяти.
Та все ж, як проходив учорашній мюнхенський матч? Сценарії таких ігор добре відомі: за неписаними законами чужого поля гості повинні оборонятися, а господарі атакувати. Але навіть глибоко ешелонований захист у виконанні динамівців Києва зовсім не означає, що вони танцюватимуть під дудку суперників. Ні, кожну щонайменшу нагоду «Динамо» використовувало для розгортання наступальних операцій, причому раз у раз змінювало напрямки головного удару. Були в арсеналі киян і знамениті флангові проходи з підключенням до передньої лінії захисників. І ривки Блохіна, і намагання Слободяна протаранити оборону в центрі. І контратака Блохіна, під час якої він вступив у боротьбу з трьома захисниками «Баварії», скінчилася голом. Великої похвали заслужив київський захист, пробитися через який не зміг навіть такий «голмейстер», як Мюллер. Сьогодні ввечері кияни повертаються спеціальним авіарейсом додому. Вже через тиждень, у наступну середу, вони гратимуть у Салоніках з «Олімпіакосом» у Кубку європейських чемпіонів. Часу для перепочинку в них нема. Таке вже футбольне життя, прекрасне своїми перемогами.
Молодь України: Найпопулярніші газети ФРН приділяють велику увагу матчу розіграшу Суперкубка, який відбувся у Мюнхені між місцевою «Баварією» і київськими динамівцями. Спортивні коментатори відзначають, що радянська команда, яка здобула перемогу, «тактично правильно і розумно» побудувала свою гру, забезпечивши передусім «надійну і міцну оборону». «Незважаючи на численні атаки, футболістам «Баварії» не поталанило зламати прекрасний захист киян», — підкреслює «Нойє Рейнцайтунг». Ця ж газета відзначає, що «в той же час баварці не витримали контратак «Динамо». «Кельнур Штадт-Анцайгер» зазначає, що «упродовж всієї грі радянські футболісти вміло контролювали дії суперників». Газета підкреслює, що «один із кращих крайніх нападників Європи Блохін забив єдиний гол у момент, коли навколо нього буквально танцював весь захист Баварії». Інші газети теж відзначають чудову гру Блохіна, називаючи його «одним з кращих футболістів континенту».
Вирішальний м'яч на 66 хвилині провів Олег Блохін. Причому зробив це блискуче. Він отримав пас біля штрафного майданчика «Баварії», спокійно оцінив ситуацію, а потім сміливо пішов уперед, обігравши одного за одним трьох захисників господарів, у тому числі, і знаменитого Беккенбауера, і пробив у дальній горішній кут воріт Майєра. Після пропущеного гола футболісти «Баварії» близько 10 хвилин не могли прийти в себе. Кияни, намагаючись збити темп, вміло контролювали м'яч у центрі поля. Господарі кілька разів грубо збили Блохіна і капітана нашої команди Колотова. Довелось навіть звернутись за допомогою до лікаря. Останні 5 хвилин «Баварія» штурмувала порота гостей. Але атаки були дещо одноманітними — вони будувалися із розрахунку на удар Мюллера. Та захисники Фоменко і Решко надійно прикрили цього грізного форварда.
Перший небезпечний момент у матчі виник на 14-й хвилині, коли господарі поля одержали право на штрафний, але Решко головою відбив м'яч у поле. І відразу ж Блохін вийшов на ударну позицію, але вже тут Майєр виявився на висоті. В середині першого тайму Буряк залишився з м'ячем один проти порожніх воріт. Він прицілився й ударив. М'яч, здавалось, перетнув лінію воріт, але якимсь дивом захисник ліквідував небезпеку. Через деякий час Слободян мав непогану можливість для взяття воріт, але Майєр узяв м'яч. Незабаром капітан «Баварії» Беккенбауер вивів у прорив Мюллера, Конькову вдалося випередити нападника. Така кількість гострих моментів говорить про гостру і цікаву гру. Господарі поля атакували більше, але мали менше можливостей забити гол, ніж кияни. Динамівці були небезпечні в контратаці. Особливо корисно діяв Коньков. Він встигав підтримувати напад і чітко зіграв в обороні. Незважаючи на те, що у киян були відсутні провідні гравці Онищенко, Мунтян, Матвієнко (ці футболісти не грали через травму) і Веремеєв, який змушений був пропустити міжнародний матч після вилучення з поля, динамівці зіграли відмінно.
Після гри тренер «Баварії» Крамер сказав, що «Динамо» — «одна із найкращих клубних команд у світі». Особливо йому сподобався Блохін. «Гол, забитий цим швидким форвардом, — чудовий», — додав Крамер. Старший тренер киян Валерій Лобановський залишився задоволений грою. «Усі футболісти провели матч сильно, тому виділити когось із своєї команди я не хочу. Тактичне завдання було виконано. Ми стримали натиск господарів поля і при найменшій можливості контратакували», — сказав Лобановський.
Тепер повторний матч 6 жовтня у Києві.
Протокол №2
ДИНАМО - БАВАРІЯ – 2:0 (1:0)
6 жовтня 1975 р. (понеділок) о 19.00, повторний матч Суперкубка УЄФА, м. Київ (СРСР), стадіон Центральний, +12, 100000 глядачів, судді: Бабаджан, Ок, Тунджем (усі — Туреччина).
КИЇВ: Рудаков, Коньков, Зуєв, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко, Буряк, Веремеєв, Блохін.
Тренер: Лобановський В.
МЮНХЕН: Майєр, Хорсман, Дюрнбергер (Хансен, 70), Шварценбек, Беккенбауер, Вайсс, Рот, Вундер, Шустер (Торстенссон, 78), Румменігге, Капельман.
Тренер: Крамер Д.
Голи: Блохін (40), Блохін (53).
Статистика матчу: удари — 22 (12+10): 12 (4+8), кутові—6 (6+0): 2 (0+2), штрафні удари — 13 (4+9): 9 (2+7), неточні передачі — 24 (11+13): 42 (25+17)- Блохін — 10 ударів (із них — 6 у отвір воріт).
Звіти
Київська правда: Цього матчу із зрозумілим інтересом чекала вся спортивна Європа. На підтвердження такої думки можна було б навести багато доказів, зокрема те, що телевізійний репортаж про хід поєдинку ніж «Динамо» і «Баварією» вчора дивилися мільйони глядачів континенту. До Києва на гру приїхали представники наших центральних газет, спортивні коментатори популярних видань європейських країн. У неділю в Бориспільському аеропорту майже одночасно приземлилися два лайнери. На борту радянського літака ТУ-134 прибула з Мюнхена команда «Баварія», а з Відня до столиці країни прилетів президент УЕФА Артеміо Франкі. Старшому тренеру західнонімецького клубу Дітмару Крамеру відразу довелося давати «пояснення» київським журналістам. «Чому «Баварія» приїхала лише за день до змагання?» — «На жаль, ми не мали іншого виходу. Ще в суботу наші футболісти виступали в матчі національного чемпіонату проти клубу «Кайзерслаутерн». «Баварія» програла з рахунком 1:2».
Ми попросили Д.Крамера докладніше повідомити читачів «Київської правди» про стан справ у «Баварії». «Насамперед, хочу підкреслити: я і мої колеги, гравці нашої команди дуже задоволені тим, що двічі зустрічаємося за Суперкубок з чудовою радянською командою — київським «Динамо». Такі змагання завжди збагачують спортсменів досвідом. Першу нашу зустріч у Мюнхені досі не можуть забути наші болільники, настільки їм сподобалася гра динамівців. Щодо «Баварії», то її продовжують переслідувати невдачі. У нас травмовані шість гравців, тому до Києва не приїхали Мюллер, Хенесс, не зможуть вийти на поле Андерссон, деякі інші наші провідні футболісти. Але це зовсім не означає, що «Баварія» не мріє про Суперкубок. Навпаки, відсутність групи наших сильних майстрів примусить усіх інших гравців гранично мобілізуватися. Ми сподіваємося, що краща команда ФРН сподобається київським глядачам так само, як «Динамо» в Мюнхені».
«Чи не могли б ви сказати про тактичний план «Баварії» у цьому поєдинку?» «Він дуже простий: наші футболісти шукатимуть свій шанс біля воріт «Динамо». Ставку зробимо на атаку».
А що думає про змагання двох кращих європейських команд капітан «Баварії» Ф.Беккенбауер. На це запитання ветеран західнонімецького клубу відповів, не вагаючись: «Західнонімецька преса називає цю гру матчем сезону. Цілком згодний з такою думкою. Адже йдеться про долю почесного спортивного трофея.» «Хто з київських футболістів запам'ятався вам особливо?» «У вашій команді багато футбольних зірок, але і серед них я виділив би Блохіна, Колотова, Веремеєва»
Поцікавилися ми думкою Беккенбауера і щодо шансів його команди на реванш. «Я був би поганим спортсменом і капітаном, коли б сказав, що я і мої партнери не сподіваються в повторному матчі перемогти динамівців. Зробимо для цього все можливе і навіть трохи більше...» Відразу після прибуття «Баварії» до столиці України її гравці з готелю «Київ» вирушили на Центральний стадіон. Пізно увечері тут відбулося тренування команди.
Вчора понад сто тисяч глядачів прийшли подивитися головний матч цьогорічного сезону. За кілька хвилин до виходу команд на зелену арену на подвір'я, куди футболісти виходять із своїх роздягалень, винесли велику срібну вазу. Кілька років тому її було виготовлено в Голландії місцевими ювелірами як приз для першого володаря Суперкубка голландського клубу «Аякс». А до Києва її привіз югославський журналіст Бранко Перованович — один із організаторів змагань за Суперкубок. І ось турецький арбітр Д.Бабачан викликає команди на поле...
Гросмейстерську дуель дві кращі команди континенту почали, як і належить гросмейстерам, обережно, не поспішаючи форсувати події. Позиційна гра тривала хвилин десять. Тут з'ясувалося, що за головним бомбардиром «Динамо» Блохіним німецькі футболісти встановили персональний нагляд. Забігаючи наперед, відзначимо, що нашому форварду вдалося вмілими переміщеннями позбавлятися від «вартових». На 15-й хвилині в матчі було призначено перший кутовий. Господарі не кращим чином скористалися з цього. А за хвилину Блохін красиво обіграв двох захисників і з лінії воротарського майданчика сильно пробив по воротах. М'яч пролетів над стійкою. Йде 29-та хвилина зустрічі. М'яч поблизу штрафного майданчика одержує Блохін. Йому вдається обіграти Шварценбека, потім Беккенбауера і зробити точну передачу на Онищенка. Останній з близької відстані не зумів вразити ворота, які залишив голкіпер Майєр. Гості відповіли не менш гострою контратакою, сильний удар Рота також був неточним. Динамівці відкрили рахунок за п'ять хвилин до перерви. Майже з центра поля Блохін втік від опікунів і з лінії воротарського майданчика забив гол. З рахунком 1:0 на користь «Динамо» команди пішли на перерву.
Другий тайм почався з обопільної розвідки. І господарі, і гості відразу почали здійснювати тренерські плани. Характерно, що темп гри значно підвищився. Ось вже доводиться демонструвати майстерність Рудакову, він парирує кілька ударів здалеку. На 53-й хвилині у черговий рейд кинувся Блохін. Здається, йому знову вдасться втекти від кількох переслідувачів, але цього разу нашого форварда зупиняють недозволенним прийомом. Суддя призначає штрафний. Стінка, яку вишикували гравці «Баварії», не була досить щільною. Блохін знайшов в ній вразливе місце і метрів з тридцяти спрямував м'яч у сітку. 2:0 — це вже вагома заявка на Суперкубок. Адже тепер гостям треба відіграти три м'ячі. Лише тепер гравці німецького клубу кидаються у відчайдушний наступ, проте в їх атаках нема цікавої імпровізації. Київські захисники спокійно тримають оборону. Останні хвилини зустрічі проходять з обопільних атаках. Гості намагаються будь-що забити гол престижу. Та фінальна «сирена» фіксує впевнену перемогу динамівців з рахунком 2:0. Табло фіксує завершення боротьби. Під оплески глядачів починається урочиста церемонія нагородження нових володарів Суперкубка. Президент УЄФА А.Франкі вручає динамівцям почесний спортивний трофей. Команда здійснює коло пошани по стадіону. З великою і заслуженою перемогою вас, динамівці!
Спортивна газета. Над стадіоном котилося тисячоусте «Мо-лод-ці!». Глядачі, стоячи, вітали футболістів київського «Динамо» з перемогою в розиграші Суперкубка, яка була заслуженою, впевненою, красивою і принесла справжню насолоду навіть найвимогливішим цінителям футбольної гри! Але оплескам, урочистому врученню призу на очах збуджених від радості прихильників київської команди передували дев'яносто незабутніх хвилин, протягом яких кувалося це найвище досягнення вітчизняного клубного футболу. Як же вони пройшли?
Було зрозуміло, що тактика вчорашнього матчу буде відрізнятися від застосованої киянами в Мюнхені, як вода від вогню. Там, три тижні тому, динамівці, насамперед, подбали про щільний захист, розраховуючи забити гол за допомогою стрімких контратак. В Києві ж обидва компоненти футболу злилися в єдине ціле, гармонійно доповнюючи один одного. Захист плавно переходив у наступ і, навпаки, якщо останній зривався, то гравці одразу знову починали боротьбу за м'яч. Якби спробувати охарактеризувати те головне, що було в грі динамівців одним словом, то, напевно, це був спокій, з яким кияни вели матч. Кожен футболіст підпорядковував свої дії єдиній меті, намагався бути корисним в той момент і в тому місці, де це було найпотрібніше команді. Всі перебували в постійному русі, показавши високе вміння гри без м'яча. Іншими словами, майбутні володарі Суперкубка діяли в найсучаснішій манері, яка не так уже й давно дістала назву тотальної.
Показовою у цьому відношенні була гра Блохіна. Форвард забив два голи, але, водночас, він опинявся і на своїй половині поля, де не гребував тою чорновою роботою, яка раніше вважалася винятковою прерогативою захисників. Головним завданням динамівців було створення оперативного простору, що дозволило б Блохіну і Онищенку вільно діяти на всіх ділянках атаки. З цієї метою господарі часто переключали швидкості, вдаючись до повільного розіграшу м'яча навіть на ближніх підступах до свого ж штрафного майданчика. Цим добре відомим прийомом вони заохочували гравців «Баварії» спробувати свої сили в атаці, «розкрити» тили, куди в будь-яку мить були готовими увірватися не тільки Блохін і Онищенко, а й Веремеєв, Буряк, Мунтян, Трошкін, Коньков. І якщо цей маневр вдавався, то відразу ж з глибини поля м'яч летів саме тому футболістові, який перебував на найкращій для ривка позиції. І перший гол виявився саме плодом таких дій, Мунтян точно віддав м'яч Блохіну, який тільки і чекав того, щоб рвучко кинутися вперед.
Цікаво, що гол був копією забитого Блохіним «мюнхенського м'яча» з тією відмінністю, що тоді йому вдалося обіграти чотирьох захисників, а вчора — одного Шварценбека. Загалом дуель Блохіна і Шварценбека точилася увесь матч і закінчилася на користь форварда. Досить сказати, що захисник тільки одного разу зумів відібрати м'яч у динамівця, а в усіх інших випадках раз у раз бачив спину киянина. Він практично нічого не зміг протиставити не лише швидкості підопічного, а й його фінтам, якими Блохін методично заплутував свого сторожа. Щоправда, інколи (особливо це було помітно до перерви) динамівці застосовували короткі передачі у безпосередній близькості від штрафного майданчика суперників. Але це не приносило якоїсь користі, бо на перенасиченій гравцями обох команд ділянці годі було й думати, щоб відшукати найменшу щілину, в яку можна було б спрямувати завершальний удар. Цілком природно, що по ходу матчу кияни відмовилися від безперспективної тактики.
Можливо, навантаження на оборону киян лягло вже й не таке велике... І все ж були епізоди, коли динамівським захисникам доводилося грати з повною віддачею сил. Звичайно, вони, бувало, помилялися, але, по-перше, жодної помилки з розряду грубих, які б могли призвести до взяття воріт, практично не було, а по-друге, завдяки добре налагодженій підстраховці найближчий партнер тут же виправляв становище. Особливою зосередженістю відзначався Фоменко, який «підчищав» огріхи товаришів і вдало допомагав Рудакову, не підпускаючи нападаючих «Баварії» до голкіпера, коли і той два-три рази не заволодів м'ячем напевно.
Щодо другого гола у ворота Майєра, то тут заслуга цілком належить Блохіну, чий рейд був зупинений недозволеним прийомом. Форвард рідко виконує штрафні удари з двадцятип'ятиметрової відстані, але, як ми знаємо, приміром, торік двічі в чемпіонатах країни забивав з них голи («Зеніту» і «Торпедо»). Хвацьким ударом Блохін пробив повз стінку, і м'яч опинився в ближньому нижньому куті воріт. «Баварія», безперечно, команда досвідчена. І подолати її не така уже проста справа. Подвійна перемога київського «Динамо» увійде червоним рядком в історію не тільки команди, а й всього нашого футболу, вона є наслідком тактичної зрілості клубу, який з вчорашнього вечора можна сміливо називати найсильнішим в Європі.
І от виїзна модель володаря Кубка чемпіонів... Знову Шварценбек «пришитий» до Блохіна, знову далеко позаду бездоганний, але, як з'ясувалося, вже дещо повільний Беккенбауер. У форвардів начебто твір на вільну тему, але малюнок їхньої гри у відсутності Мюллера нечіткий, розмитий. Швидко утворилося ще кілька пар. Хорсман «вчепився» в Онищенка, Дюрнбергер — у Буряка, який намагався впоратися із функціями Колотова. Вірні своїй манері, динамівці виманювали суперників поближче до центрального кола, а потім одразу довгою передачею «кололи» найвразливіше місце. А слабинок у гостей виявилося чимало. Ці слабинки виникали то тут, то там і через винахідливість, мобільність господарів, і через, знов-таки, недостатню фізичну підготовку «Баварії». Бажання не підкріплювалося можливостями футболістів. Ми вже згадували про фіаско Щварценбека, якому Блохін знову виставив «двійку».
Стенограма гри:
1-5 хвилини. Гості, не мудруючи, вирішили перевірити і міць динамівської оборони. Атака «Баварії» захлинулась. Нова спроба Румменігге — невдала.
5-10. Перший небезпечний штрафний удар біля воріт «Баварії». Майже відразу Мунтян робить навісну передачу. Онищенко — у м'яча перший. Дуже складний для виконання удар киянина був невлучним — не вистачило кількох сантиметрів.
11-15. На полі точиться позиційна боротьба. Суперники маневрують великими групами гравців, але небезпеки для воріт Майєра та Рудакова не являє. Та ось Блохін, підхопивши м'яч на лівому фланзі, робить спробу повторити свій «мюнхенський рейд».
16-20. Правий захисник «Баварії» Хорсман у розпачі. Що не робить — Онищенко хитріший. Хорсман розпочинає «полювання»« за киянином. Захисника своєчасно заспокоїв арбітр — футбол це не регбі. Неначе із засідки вискакує Коньков. Б'є — над перекладиною. Шварценбек хоче «приклеїтися»« до Блохіна, але щоразу програє йому в швидкості. Одного разу чемпіон світу лише в останню мить встигає вибити м'яч на кутовий з-під ніг Олега...
21-25. Гол у ворота «Баварії» лежав «на нозі» Блохіна, але м'яч потрапив у Шварценбека, який в цей момент не брав у грі будь-якої участі. Майєр від радості звів руки до неба: «Дякую тобі, боже!»
26-30. Кілька масованих атак «Динамо». Під час однієї з них розумно зіграв Буряк: помітив, що знаходиться в положенні «поза грою» і побіг за ворота «Баварії». Розігрався Блохін, а Беккенбауер не завжди встигає підстрахувати Шварценбека. Чудова нагода забити гол в Онищенка. Та киянин поспішив, а гості відповіли дуже небезпечним ударом Рота. Ось такий діалог...
30-35. Вперше помилився, виконуючи передачу, Беккенбауер. Невже й «залізний Франц» нервує? Схоже, що так.
35-40. Розпочалися «квадрати» в середині поля. Суперники бояться помилитися, довго володіють м'ячем. Веремеєв виявився найнетерплячішим — завдав удару по воротах Майєра — не влучив, а Беккенбауер підійшов: показав киянину, що той, мовляв, невірно бив по м'ячу... Нарешті Мунтян відкинув м'яч на лівий фланг Блохіну. Той, наче блискавка, рвонувся до Майєра. Удар був дуже впевненим — 1:0. Цього разу Майєр не зводив очі до неба, й Господь йому не допоміг.
40-45. Блохін обігрує Шварценбека, але Майєр встигає закрити ближній кут воріт.
46-50. Слалом Онищенка. Удар по воротах — невдало. Майєр нервує, не утримує м'яч в руках. Правим краєм мчить Капельман — навіс. Рот стрибає високо, але його удар небезпеки для киян не становить.
51-55. Чергове «соло» Блохіна, який вправно розправився з цілим квартетом мюнхенців. Блохіна збивають з ніг. Штрафний у його ж виконанні — м'яч обминув стінку «Баварії» і руки Майєра — 2:0!
56-60. Беккенбауер кличе партнерів у атаку.
61-65. Шварценбек залишив Блохіна — сам пішов у наступ.
66-70. «Баварія» прагне зіграти в тотальний футбол, але даремно.
71-75. Запам'ятався підступний удар Вайсса.
76-80. На полі — повний резерв Д.Крамера — Хансен і Торстенссон. Гості кидають у дію останні резерви.
81-85. М'ячем володіє «Динамо». Дії «Баварії» хаотичні.
86-90. Кияни, мовою самбо, проводять утримання. Під завісу — три кинджальні простріли біля воріт Майєра. І ось фінальний свисток — перемога!
Володимир БАНЯС, Андрій ЯКОВЛЄВ, газета «Український футбол»
